Цього року християни світу святкують Великдень в цей самий час. Сьогодні всі переживають Велику Суботу. У Ґуровській парафії в цьому році було це винятковим. Перед Вечірнєю з Літургією Василя Великого парафіяни переживали хрещення. Однак це хрещення не було звичайним тому, що це Таїнство було звершене над дорослою особою. У перші сторіччя членами Церкви ставали, в більшості випадків, дорослі. Людина приймала хрещення і ставала членом Церкви тільки після того, як вона засвоювала істини віри. На практиці таке навчання тих, що готувалися до Хрещення, тобто оглашених, в основному, відбувалося у зв`язку з Божественною Літургією. Але ті, що готувалися до Хрещення, могли бути присутніми тільки на першій частині літургії. Вона і в наші дні називається „літургією оглашених”. Центральним місцем в літургії оглашених є читання слова Божого і повчання.

Після повчання над оглашеними читалася молитва. У ній просилося, щоб „вони сподобилися в час благополучний лазні вічного буття”, тобто Хрещення, і щоб вони „з`єдналися із святою, соборною і апостольською Церквою”. Одержавши після цього благословення єпископа, оглашені залишали літургію. У храмі могли залишатися тільки хрещені віруючі і тому ми до цього дня називаємо наступну частину літургії „літургією вірних”. У Велику Суботу або на самий Великдень оглашених приводили до місця хрещення, в баптистерій або до води, де їх хрестили. Звідти новохрещені і вся община поверталися урочистою ходою до храму. У храмі єпископ покладав руки на новохрещених або — згідно з пізнішим звичаєм — помазував їх святим миром на знак дару Святого Духа. Ставши таким чином членами Церкви, новохрещені могли бути вперше присутніми на літургії вірних, тобто брати участь у Євхаристії і причащатися.

Зберігаючи цю древню традицію сьогодні відбулося хрещення Павлини, матуристки Українського ліцею у Ґурові Іл. Слід сказати, що Павлина не мала ніщо спільного зі східньою традицією. Однак від кількох років навчаючись в українських школах, вперше в Бартошицях а відтак у Ґурові Іл. відкривала вона також і Церкву та традицію в якій залюбилась і вирішила прийняти в ній Хрещення бо ж не була ще охрещеною. 111 Канон Кодексу Канонічного Права (римо-католицької Церкви) у другому параграфі а також 30 Канон Кодексу Канонів Східних Церков говорять, що кожен не охрещений який закінчив 14 рік життя може сам вибрати собі Церкву sui iuris до якої хоче належати а тим самим через хрещення прийняти обряд цієї ж Церкви. На основі цих приписів Павлина прийняла хрещення у нашій Церкві і стала вірною Української Греко-католицької Церкви. Хресними батьками Павлини стали її друзі. Отець парох митр. Іван Лайкіш на завершення Таїнства подарував новоохрещений Святе Письмо вказуючи, що в цій Книзі Життя знайде відповіді на всі питання які поставить перед нею на дорозі життя – життя у спільноті християн.

Відтак проходила Вечірня з Літургією Василя Великого. Після гімну „Світло Тихе” неокатехуменальна спільнота яка діє у Ґуровоілавецькій парафії провела введення до читань які ми чули. Традиційно на завершення відбулося посвячення пасок перед храмом.

Сьогоднішнє хрещення як і задіяння членів неокатехуменальної спільноти є для нас прекрасним знаком, що ми є Церквою живою та відкритою у якій люди знаходять Христа. Є це для нас також катехиза з поученням про це, що кожен з нас є відповідальним за нашу Церкву. Кожен з нас має бути свідком Ісуса Христа та східної традиції, бо саме такі свідки станули на дорозі Павлини і членів неокатехуменальної спільноти і вказали їм, як наша Церква може бути атракційною. Надіймось, що Воскресіння Христове дасть кожному з нас силу до цього, щоб стати свідком Ісуса Христа.

Ігор Губач